Валентин Королюк: «Рух – не політичний проект» Напередодні святкувань з нагоди ювілею Рівненького Руху голова РОО НРУ, перший заступник голови облради, голова оргкомітету з відзначення 20-ї річниці створення НРУ в області Валентин Королюк у прямому ефірі програми «Громадська приймальня» на Рівненському державному телебаченні поділився своїми міркуваннями про минуле, сучасне і майбутнє Народного Руху. Рух святкує своє 20-річчя. Чи змінилася мета діяльності Руху за цей час? Адже зі здобуттям Україною незалежності дехто говорив, що Народний Рух свою місію виконав, і йому варто зійти з політичної арени… Звісно, 20 років – немалий відтинок часу. Слід зазначити, що на час створення Народного Руху України, тоді ще – «за перебудову», Української держави ще не існувало. Відтак головна мета у 1989 році була: здобути Україні волю, незалежність. Рух її досяг. Після цього, у 1991-му, постало питання: чи виконав Рух свою місію? Може, йому варто зникнути, оскільки Україна як держава відбулась? Але В’ячеслав Максимович Чорновіл усвідомлював: Україна залишиться вічно, тільки коли стане демократичною, заможною, європейською у повному сенсі цього слова державою. Відтак у 1993 році Народний Рух з громадської організації перетворився на партію, яка відстоює ідеали Державності, Демократії та Реформ. Сповідуючи ці принципи, ми віримо у світле майбутнє України. І намагаємося наблизити його своєю діяльністю. Що пов’язало з Рухом особисто Вас? Я не був одним із засновників Народного Руху на Рівненщині, хоча завжди сповідував його ідеали. Тоді, наприкінці 80-х, я працював у школі, учив дітей. Але в Рух я прийшов у один із найкритичніших моментів за історію існування партії – в часи розколу. Тоді, у 1999 році, я бачив, що країна рухається у неправильному напрямку. У той час я, успішний підприємець, поставив під загрозу свій бізнес і вступив до лав опозиційної партії. Влада тоді таких кроків не прощала, і підприємству, засновником якого я був, довелося пережити шалений тиск контролюючий органів. Але я не бачив, за словами Тараса Шевченка, «зерна неправди за собою». Я знав, що те, що робить Рух, є правильним. Своєю діяльністю, зокрема як депутат Рівненської міської ради, я заслужив повагу і довіру моїх однопартійців, тож у червні 2002 року вони мене обрали головою Рівненської обласної організації Народного Руху України. Я пишаюся, що з того часу вже двічі переобирався на цій посаді. Також тішусь з того, що рухівці Рівненщини нині – одна команда однодумців, які мають спільну мету і знають, як її досягти. В наш час, коли партій є півтори сотні, чим вирізняється Народний Рух? Знаєте, серед такого великого політичного розмаїття, яке ми сьогодні спостерігаємо в Україні, може заплутатись будь-хто. Але ми повинні пам’ятати українську приказку: довіряй, але перевіряй. Рух – не політичний проект, який створюється «під вибори» і, пройшовши до рад будь-якого рівня, може зникнути, не виконавши своїх обіцянок. Народний Рух двадцять років справді тримає слово, доводить, що Україна для нього важливіша, аніж вузькопартійні інтереси. Політичні проекти народжуються і вмирають, а Рух з його ідеалами Державності, Демократії та Реформ залишається. Ми – найстаріша політична сила в Україні. Великий шлях у нас пройдений. Багато на ньому здобутків і, на жаль, втрат. Але я упевнений: нас чекає світла перспектива, і дорога Руху хоч і буде важкою, зрештою приведе нас до омріяної мети: європейської, заможної, демократичної України. Аналітично-інформаційний відділ Рівненської обласної ради |
|
|