|
|
|
јнал≥тично-≥нформац≥йний в≥дд≥л –≥вненськоњ
обласноњ ради -
Ќовини | |
 ![]() ѕрезидент ”крањни на
–≥вненщин≥ - 19.10.10
–≤¬Ќ≈Ќ—№ ј ќЅЋј—Ќј ƒ≈–∆ј¬Ќј
јƒћ≤Ќ≤—“–ј÷≤я
ѕрес-служба облдержадм≥н≥страц≥њ
Ўановн≥
колеги!
ѕ≥д головуванн¤м ѕрезидента ”крањни в≥дбулось зас≥данн¤
–ег≥ональноњ ради з економ≥чних реформ
√олова
облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль Ѕерташ ознайомив √лаву держави з ходом
реал≥зац≥њ ѕрограма економ≥чних реформ на –≥вненщин≥. ¬≥дкриваючи
зас≥данн¤ –ег≥онального ком≥тету з економ≥чних реформ п≥д головуванн¤м
ѕрезидента ”крањни ¬≥ктора януковича, оч≥льник област≥ акцентував
увагу на тому, що ѕрограма, ¤ку ≥н≥ц≥ював √лава держави, потребуЇ
скоординованих сп≥льних д≥й центральних та м≥сцевих орган≥в влади.
ЂЌеобх≥дно говорити про те, що ми робимо зараз ≥ ¤к будемо д≥¤ти у
найближч≥й перспектив≥ї, - зауважив ¬асиль Ѕерташ та зазначив, що нин≥
в рег≥он≥ забезпечено соц≥ально-економ≥чну та сусп≥льно-пол≥тичну
стаб≥льн≥сть. «а п≥дсумками девС¤ти м≥с¤ц≥в прир≥ст промислового
виробництва становить понад 26 в≥дсотк≥в. «абезпечено стаб≥льне
зростанн¤ в аграрному сектор≥. јктив≥зовано ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть.
ѕрир≥ст обс¤гу ≥нвестиц≥й в основний кап≥тал област≥ становить 7
в≥дсотк≥в. «а цим показником –≥вненщина входить до ч≥льноњ пС¤т≥рки
рег≥он≥в ”крањни.
ќч≥льник краю пов≥домив, що на
–≥вненщин≥ забезпечено зростанн¤ надходжень до бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в.
«авданн¤ ≥з власних доход≥в м≥сцевих бюджет≥в виконано на 102
в≥дсотки. ј одним з найважлив≥ших позитивних зрушень стало зростанн¤
реальноњ зароб≥тноњ плати, наголосив ¬асиль Ѕерташ. ѓѓ розм≥р
зб≥льшивс¤ з початку року на чотирнадц¤ть в≥дсотк≥в. ¬одночас,
заборгован≥сть ≥з виплати зарплатн≥ скоротилась з початку року на
третину. ќднак, це лише перший етап, запевнив голова
облдержадм≥н≥страц≥њ ≥ додав, що до к≥нц¤ року –≥вненщина скоротить
борг на ш≥стдес¤т в≥дсотк≥в.
ќзвучив ¬силь Ѕерташ ≥ ч≥ткий план
д≥й ≥ завдань, визначених ѕрограмою економ≥чних реформ. ѕершочергове з
них Ц стимулювати п≥дприЇмницьку активн≥сть населенн¤, п≥дтримувати
≥н≥ц≥ативу вже д≥ючого б≥знесу. ќсновним пр≥оритетом д≥¤льност≥
орган≥в виконавчоњ влади област≥ на даному етап≥ Ї забезпеченн¤ в
рег≥он≥ спри¤тливих умов дл¤ започаткуванн¤ ≥ веденн¤ п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥, п≥дкреслив кер≥вник краю та констатував перш≥
здобутки.
Х ¬ област≥ в≥дсутн≥ регул¤торн≥ процедури, що не
передбачен≥ чинним законодавством.
Х ¬ поточному роц≥ на обласному
р≥вн≥ прийн¤то лише один регул¤торний акт при шести аналог≥чних у 2009
роц≥.
Х «агалом за 9 м≥с¤ц≥в цього року к≥льк≥сть перев≥рок
субСЇкт≥в господарюванн¤ контролюючими органами в пор≥вн¤нн≥ з
в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року скоротилась б≥льше н≥ж на
третину.
Х б≥знес кл≥мат рег≥ону голова облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль
Ѕерташ обговорюЇ безпосередньо з п≥дприЇмц¤ми. “ак, за п≥дсумками
д≥алогу оч≥льник област≥ дав в≥дпов≥дн≥ дорученн¤ щодо неприпустимост≥
необірунтованого адм≥н≥стративного втручанн¤ в господарську д≥¤льн≥сть
та усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в. ÷≥ питанн¤ знаход¤тьс¤ на особистому
контрол≥ ¬асил¤ Ѕерташа.
Х ¬ ус≥х м≥стах ≥ районах област≥
впроваджено принципи ЂЇдиного в≥кнаї у дозв≥льн≥й систем≥, нав≥ть у
таких питанн¤х, ¤к≥ традиц≥йно були складними дл¤ п≥дприЇмц≥в
(зокрема, отриманн¤ дозвол≥в буд≥вельного
характеру).
—тимулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ та допомога
≥нвесторам Ц наступний наш пр≥оритет, зауважив голова
облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль Ѕерташ.
Ћише за останн≥ м≥с¤ц≥ за
спри¤нн¤ облдержадм≥н≥страц≥њ було врегульовано р¤д проблемних питань
стратег≥чних ≥нвестор≥в, зокрема, п≥дприЇмств: Ђ’а плюс ’а ёейї
(ƒан≥¤) (щодо отриманн¤ спец≥ального дозволу на користуванн¤ надрами),
Ђ‘апомед ”крањнаї (ѕортугал≥¤) (стосовно сполученн¤ з
трансЇвропейським транспортним коридором).
¬едутьс¤ продуктивн≥
переговори з потенц≥йними ≥нвесторами, зокрема з Ѕельг≥њ (ЂJoskinї) та
итаю.
Ќа думку ¬асил¤ Ѕерташа, покращити ц≥ результати можуть
заходи щодо дерегул¤ц≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ та спрощенн¤
дозв≥льних процедур, повС¤заних з ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю, ¤к≥ нин≥
ускладнен≥ бюрократичними перепонами. ÷е, в першу чергу, введений у
2008 роц≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни моратор≥й на вид≥ленн¤ земельних
л≥сових д≥л¤нок дл¤ розробки родовищ корисних копалин, розм≥щених на
цих д≥л¤нках, нав≥ть за на¤вност≥ в≥дпов≥дних спец≥альних дозвол≥в та
г≥рничих в≥двод≥в на розробку цих родовищ. ¬раховуючи специф≥ку
–≥вненщини, де б≥льш≥сть родовищ знаходитьс¤ на земл¤х л≥сового фонду,
це вкрай серйозна проблема дл¤ рег≥ону, зауважив ¬асиль Ѕерташ. ÷≥на
питанн¤ - недоотриман≥ щонайменше чотириста млн.Ївро ≥нвестиц≥й у
видобувну та переробну промислов≥сть област≥, в тому числ≥ у розробку
ун≥кальних дл¤ ”крањни поклад≥в бурштину.
√олова
облдержадм≥н≥страц≥њ под≥ливс¤ з ѕрезидентом ”крањни ≥ перспективами
реформуванн¤ соц≥альноњ сфери.
Ќин≥, першочергова увага в
област≥ прид≥л¤Їтьс¤ реформуванню медицини. —еред основних
заход≥в:
Х пр≥оритетний розпод≥л кошт≥в на нев≥дкладну медичну
допомогу;
Х оптим≥зац≥¤ мереж≥ л≥кувальних заклад≥в.
÷е вже
даЇ позитивн≥ результати, констатуЇ ¬асиль Ѕерташ. ѓх видно на
приклад≥ обласного госп≥талю дл¤ ветеран≥в, де зб≥льшено на 20
в≥дсотк≥в видатки на л≥куванн¤ ≥нвал≥д≥в в≥йни. ј дл¤ ус≥х ветеран≥в
област≥ знижено на 10 в≥дсотк≥в варт≥сть л≥к≥в в аптеках. ¬ результат≥
реформуванн¤ галуз≥ з 30 червн¤ цього року нев≥дкладну медичну
допомогу хворим в област≥ надають безкоштовно.
¬одночас, в
осв≥тн≥й галуз≥ пр≥оритетами Ї дошк≥льне вихованн¤ та забезпеченн¤
належноњ матер≥ально-техн≥чноњ бази осв≥тн≥х заклад≥в, перш за все у
с≥льськ≥й м≥сцевост≥ з високим р≥внем народжуваност≥. « ц≥Їю метою в
област≥ сформована буд≥вельна програма, ¤ка передбачаЇ першочергове
спр¤муванн¤ бюджетних кошт≥в на завершенн¤ буд≥вництва проблемних
шк≥л. ќзвучив голова облдержадм≥н≥страц≥њ й перспективи розвитку
аграрного сектору. Ќа думку ¬асил¤ Ѕерташа, в≥н вже в найближч≥й
перспектив≥ м≥г би п≥дсилити економ≥чний потенц≥ал област≥, проте це
неможливо без п≥дтримки ≥н≥ц≥атив з боку орган≥в центральноњ влади.
¬асиль Ѕерташ зазначив, що нин≥ державн≥ регул¤торн≥ акти м≥н¤ютьс¤ з
року в р≥к, що не даЇ можливост≥ с≥льгоспвиробникам спланувати свою
д≥¤льн≥сть хоча б на середньострокову перспективу. ¬≥дтак, доц≥льно
запровадити довгостроковий механ≥зм ф≥нансовоњ п≥дтримки аграр≥њв,
зауважив ¬асиль Ѕерташ, а в≥дпов≥дн≥ пропозиц≥њ в≥д –≥вненщини вже
п≥дготовлен≥.
Ќа –ег≥ональному ком≥тет≥ з економ≥чних реформ
голова облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль Ѕерташ розпов≥в ѕрезидентов≥ й про
проблеми, ¤к≥ неможливо вир≥шити без спри¤нн¤ ћ≥н≥стерства оборони
”крањни. Ќин≥ невизначена подальша дол¤ незад≥¤ного майна колишн≥х
в≥йськових м≥стечок та обСЇкт≥в, розташованих на територ≥њ област≥.
¬продовж багатьох рок≥в воно руйнуЇтьс¤ ≥ незабаром взагал≥ стане
непридатним до використанн¤ ≥ продажу. –азом з тим, м≥сцев≥ громади
област≥ потребують прим≥щень дл¤ виробничих ≥ соц≥альних
потреб.
¬асиль Ѕерташ зауважив, що ѕрограмою економ≥чних реформ
передбачено систематизац≥ю та оптим≥зац≥ю державноњ ф≥нансовоњ
п≥дтримки розвитку рег≥он≥в. ќбласть активно долучаЇтьс¤ до цього
процесу. ѕ≥дготовлено проект угоди м≥ж аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни та
–≥вненською областю щодо рег≥онального розвитку. ѕрийн¤тт¤ та
реал≥зац≥¤ ”годи дозволить забезпечити довгострокове стаб≥льне
сп≥вф≥нансуванн¤ буд≥вництва пр≥оритетних дл¤ рег≥ону обСЇкт≥в
≥нженерноњ та соц≥альноњ ≥нфраструктури, зокрема, заклад≥в осв≥ти та
охорони здоровС¤.
–≥вненщина готова до реал≥зац≥њ
загальнодержавних проект≥в, констатував оч≥льник –≥вненщини. ÷е,
зокрема, стосуЇтьс¤, буд≥вництва транспортних маг≥стралей та л≥н≥њ
електропередач –≥вненська ј≈— Ц ињвська п≥дстанц≥¤. ¬веденн¤ њњ в д≥ю
дозволить суттЇво наростити виробництво електроенерг≥њ –≥вненською ј≈—
та зб≥льшити в≥дпов≥дн≥ надходженн¤ до бюджету област≥. ÷е вкрай
важливо дл¤ п≥двищенн¤ ф≥нансовоњ самодостатност≥ рег≥ону, враховуючи,
що –ј≈— Ї найб≥льшим платником податк≥в на
–≥вненщин≥.
ќзнайомили ѕрезидента ”крањни також ≥з концепц≥Їю
сталого розвитку област≥ Ђ«ах≥дна брамаї. ¬≥дпов≥дно до њњ пр≥оритет≥в
внос¤ть необх≥дн≥ зм≥ни до ≥снуючих та готують нов≥ рег≥ональн≥
програми.
—еред пр≥оритетних завдань концепц≥њ:
Х
актив≥зац≥¤ ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥;
Х впровадженн¤
партнерських в≥дносин б≥знесу ≥ влади, спри¤нн¤ зростанню д≥ловоњ
активност≥ в рег≥он≥;
Х комплексне використанн¤ та збереженн¤
м≥сцевих сировинних ресурс≥в;
Х розвиток транзитного ≥ туристичного
потенц≥алу –≥вненщини.
онцепц≥Їю передбачено орган≥зац≥¤
сучасного д≥лового виставково-дозв≥льного центру.
Ђ«ах≥дна
брамаї - це реал≥зац≥¤ на рег≥ональному р≥вн≥ завдань ѕрезидента
”крањни та ”р¤ду щодо сталого розвитку рег≥он≥в, л≥кв≥дац≥њ
депресивност≥ територ≥й та п≥двищенн¤ соц≥альних стандарт≥вї, -
зауважив ¬асиль Ѕерташ. ќдним ≥з результат≥в впровадженн¤ ц≥Їњ
концепц≥њ повинно стати збалансуванн¤ в середньостроков≥й перспектив≥
доход≥в ≥ видатк≥в бюджет≥в област≥, зменшенн¤ залежност≥ рег≥ону в≥д
трансферт≥в з ƒержавного бюджету.
Ќа зас≥данн≥ –ег≥онального ком≥тету з економ≥чних реформ
п≥д головуванн¤м ѕрезидента ”крањни ¬≥ктора януковича презентовано
проект в≥дзначенн¤ 450-р≥чч¤ ѕересопницького
™вангел≥¤
÷е, за словами заступника голови
облдержадм≥н≥страц≥њ ќлекс≥¤ √убанова, ¤кий ≥ ознайомив учасник≥в
заходу з проектом, ун≥кальна нагода привернути увагу до –≥вненщини,
адже саме тут була написана ѕершокнига. √оловною под≥Їю св¤ткуванн¤
маЇ стати урочисте завершенн¤ п≥вр≥чного марафону з написанн¤ вс≥м
украњнським св≥том л≥тературного перекладу ѕересопницького ™вангел≥¤.
¬≥дом≥ украњнц≥ в ус≥х куточках св≥ту ≥, зв≥сно, по вс≥й ”крањн≥,
власноруч напишуть кожен по к≥лька р¤дк≥в з мовних редакц≥й
ѕершокниги. ѕ≥сл¤ чого вс≥ рукописи урочисто зТЇднають в ун≥кальну
нигу. Ќадал≥ њњ збер≥гатимуть у ѕересопниц≥ ≥ вс≥ в≥дв≥дувач≥ зможуть
долучитис¤ до њњ написанн¤, а њхн≥ ≥мена поповнюватимуть перел≥к
Ђсп≥вавтор≥вї. ¬ рамках проекту Ђѕересопниц¤ї заплановане створенн¤
÷ентру археолог≥њ та музею. ≤нститут археолог≥њ ЌјЌ ”крањни вже
п≥дтвердив готовн≥сть створити в ѕересопниц≥ пост≥йно д≥ючу
археолог≥чну експедиц≥ю. ÷е дасть можлив≥сть залучати до розкопок
науковц≥в, студент≥в, школ¤р≥в ≥ нав≥ть турист≥в.
ѕрезиденту
”крањни розпов≥ли, що в ѕересопниц≥ планують в≥дкрити п≥шох≥дний
туристичний маршрут, ¤кий обТЇднаЇ к≥лька споруд Ц коп≥й старовинних
буд≥вель. ј передуватиме св¤ткуванню науково-практична конференц≥¤
Ђ450-р≥чч¤ ѕересопницького ™вангел≥¤ї. ¬она буде мультимед≥йною. “обто
до обговоренн¤ в онлайн режим≥ через ≤нтернет долучатьс¤ учасники з
р≥зних крањн св≥ту. ѕаралельно з цим стартуватиме фестиваль духовноњ
музики.
ѕроект в≥дзначенн¤ 450-р≥чч¤ створенн¤ ѕересопницького
™вангел≥¤ вже погоджено робочою групою √уман≥тарноњ ради при
ѕрезидент≥ ”крањни. Ђѕересопниц¤ї Ц один з основних проект≥в концепц≥њ
сталого розвитку –≥вненщини Ђ«ах≥дна брамаї на наступний р≥к.
ѕрезидент ”крањни ¬≥ктор янукович на –≥вненщин≥ вз¤в участь
у в≥дкритт≥ д≥л¤нки в≥дремонтованоњ дороги ињв-„оп
ѕ≥д час робочоњ поњздки до
–≥вненськоњ област≥ √лава держави в≥дкрив д≥л¤нку в≥дремонтованоњ
дороги ињв-„оп (км. 260-322) в≥д кордону з ∆итомирською областю до
–≥вного та новозбудовану транспортну розвТ¤зку.
ѕрезидент
п≥дкреслив, що сьогодн≥ в експлуатац≥ю вводитьс¤ близько 190
к≥лометр≥в дороги, а до к≥нц¤ року буде добудовано ще 90
к≥лометр≥в.
√лава держави под¤кував ус≥м, хто долучивс¤ до
реал≥зац≥њ цього важливого дл¤ крањни проекту, нагадавши, що на
буд≥вництв≥ працювали не лише украњнськ≥, а й турецьк≥
фах≥вц≥.
ЂЅлизько 1600 буд≥вельник≥в вклали свою працю, розум,
серце в цю украњнську дорогу. я хочу ус≥м под¤кувати ≥ побажати, щоб
ми з вами разом побудували ще не одну тис¤чу к≥лометр≥в дор≥г по
”крањн≥ї, Ц сказав ¬≥ктор янукович.
√лава держави висловив
переконанн¤, що робота буд≥вельник≥в, безумовно, працюватиме на
позитивний ≥м≥дж нашоњ держави. ” цьому контекст≥ ¬≥ктор янукович
нагадав про п≥дготовку ”крањни до прийн¤тт¤ ™вро-2012.
Ђ™вро-2012 Ц
це та под≥¤, ¤ка дасть нам можлив≥сть влитис¤ в Ївропейську с≥мТюЕ ≤
коли наш≥ гост≥ њхатимуть по цих дорогах, вони розум≥тимуть, що
держава, ¤ка здатна це зробити, маЇ майбутнЇї, Ц сказав
ѕрезидент.
√лава держави перер≥зав символ≥чну стр≥чку на знак
введенн¤ в експлуатац≥ю д≥л¤нки автодороги, п≥сл¤ чого тут проњхала
колона технолог≥чного автотранспорту.
™вропейськ≥ дороги, на
думку голови облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асил¤ Ѕерташа, Ї необх≥дною
складовою економ≥чного та туристичного розвитку –≥вненщини. ј
транспортна розвТ¤зка п≥двищить безпеку руху, адже донин≥ статистика
авар≥й на цьому перетин≥ шл¤х≥в була сумною (в район≥ збудованоњ
автотранспортноњ розв'¤зки впродовж 2000-2008 рок≥в скоЇно 74
дорожньо-транспортн≥ пригоди: 8 чолов≥к загинуло, 77 Ц
поранено).
ƒов≥дково: јвтомоб≥льна дорога ињв-„оп Ї головною
маг≥страллю ¤кою зд≥йснюЇтьс¤ транспортне сполученн¤ ≥з «ах≥дною
™вропою, туристичний рух в ”крањну, а також ≥нтенсивний транзитний рух
через територ≥ю ”крањни за напр¤мком «ах≥д-—х≥д. –емонт ц≥Їњ дороги
ув≥йшов до перел≥ку роб≥т, передбачених ƒержавною програмою п≥дготовки
до проведенн¤ Ђ™вро-2012ї. апремонт виконувала турецька
дорожньо-буд≥вельна ф≥рма Ђќнурї, використовуючи кошти третього
кредиту ™вропейського банку реконструкц≥њ та розвитку ≥ ™вропейського
≥нвестиц≥йного банку. ¬арт≥сть виконаних роб≥т становить 87,690 млн.
Ївро.
ƒ≥л¤нка автомоб≥льноњ дороги прот¤жн≥стю 62,279 км. маЇ
асфальтобетонне покритт¤ ≤ категор≥њ. ѕо н≥й укладено 863 тис. тонн
асфальтобетону, в≥дремонтовано 11 мост≥в та 46 труб, встановлено 162
км бар'Їрного огородженн¤.
“ранспортна розвТ¤зка побудована на
перетин≥ трьох автошл¤х≥в: дороги ињв-„оп, об'њзноњ –≥вного та дороги
державного значенн¤ √ородище-–≥вне-—тарокост¤нтин≥в. «агальна довжина
транспортноњ розв'¤зки Ц понад 10 км., варт≥сть - 14.85 млн.Ївро.
¬иконавець Ц сп≥льне азербайджансько-н≥мецьке п≥дприЇмство
Ђјзеркорпуї.
“ехн≥чний нагл¤д зд≥йснювала французька ф≥рма
Ѕ≤—≈ќћ.
ѕрезидент ”крањни ¬≥ктор янукович в≥дкрив
ф≥з≥отерапевтичний корпус обласного госп≥талю дл¤ ≥нвал≥д≥в
в≥йни
ѕеребуваючи з робочою поњздкою на
–≥вненщин≥, √лава держави побував у обласному госп≥тал≥ дл¤ ≥нвал≥д≥в
в≥йни, що у селищ≥ левань –≥вненського району. ЂѕриЇмно, що ми
в≥дкрили ф≥з≥отерапевтичний корпус, аби л≥кувати людей, ¤к≥ принесли
на нашу землю мир. ÷е наш обовТ¤зок, адже ми у в≥чному боргу перед
нимиї, - зазначив ¬≥ктор янукович. ѕрезидент ”крањни передав закладу
сертиф≥кат на систему ультразвуковоњ д≥агностики. ј 15 ветеранам
¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни вручив ключ≥ та документи на
автомоб≥л≥.
≤з в≥дкритт¤м ф≥з≥отерапевтичного
корпусу пац≥Їнти госп≥талю отримали електрол≥кувальне та
водол≥кувальне в≥дд≥ленн¤, а також сауну, басейн, ф≥тобар, каб≥нет
психоемоц≥йного розвантаженн¤ та в≥дд≥ленн¤ л≥кувальноњ ф≥зкультури.
“ака альтернатива медикаментозн≥й терап≥њ пришвидшить видужанн¤
ветеран≥в. ј все це стало можливим завд¤ки в≥дновленню
законсервованого буд≥вництва чотириповерхового ф≥з≥отерапевтичного
корпусу, ¤ке ≥н≥ц≥ював голова облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль Ѕерташ.
¬≥дтак у проголошений ѕрезидентом ”крањни –≥к ветерана, захисники
держави отримали г≥дний подарунок. Ќовов≥дкритий ф≥з≥отерапевтичний
корпус п≥дсилить 7 стац≥онарних в≥дд≥лень госп≥талю, ¤к≥ розрахован≥
на 280 л≥жок.
ƒов≥дково: ¬ –≥вненському обласному
госп≥тал≥ ≥нвал≥д≥в в≥йни функц≥онуЇ 7 стац≥онарних в≥дд≥лень: 2
терапевтичн≥ Ц на 100 л≥жок; 2 невролог≥чн≥ Ц на 100 л≥жок;
кард≥олог≥чне Ц на 50 л≥жок; уролог≥чно Ц х≥рург≥чне Ц на 30 л≥жок (≥з
них по 15 л≥жок уролог≥чних ≥ х≥рург≥чних), а також в≥дд≥ленн¤
≥нтенсивноњ терап≥њ та анестез≥олог≥њ на 6 л≥жок. –азом з тим у
госп≥тал≥ функц≥онують допом≥жн≥ служби, а саме: пол≥кл≥н≥чне,
ф≥з≥отерапевтичне в≥дд≥ленн¤, в≥дд≥ленн¤ л≥кувальноњ ф≥зкультури,
в≥дд≥ленн¤ функц≥ональноњ д≥агностики, рентген-каб≥нет, кл≥н≥чна
лаборатор≥¤, стоматолог≥чний в≥дд≥ленн¤. ” 2003 роц≥ на територ≥њ
госп≥талю побудовано Ђветеранське м≥стечкої. ј це 41 будинок,
облаштований за сучасними вимогами та технолог≥¤ми (автономне
опаленн¤, окремий санвузол, холодильник, телев≥зор, телефонний
звТ¤зок.) Ќин≥ на –≥вненщин≥ проживають 57357 ветеран≥в в≥йни. ўороку
в обласному госп≥тал≥ оздоровлюють б≥льше 5 тис¤ч ветеран≥в.
20 жовтн¤ в облдержадм≥н≥страц≥њ працюватиме пр¤ма
телефонна л≥н≥¤
”продовж дн¤, ≥з 9.00 до 18.00 год.,
на запитанн¤ жител≥в област≥ в≥дпов≥датимуть:
≥з 9.00 до 11.00 год.
Ц Ѕаладир ќлександр ≤ванович - начальник в≥дд≥лу взаЇмод≥њ з
правоохоронними органами та оборонноњ роботи апарату
облдержадм≥н≥страц≥њ;
≥з 11.00 до 13.00 год. Ц оваль Ћариса
ћиколањвна - начальник управл≥нн¤ державноњ служби √оловного
управл≥нн¤ державноњ служби ”крањни в –≥вненськ≥й област≥;
≥з 13.00
до 15.00 год. Ц ћихайловська «о¤ “имоф≥њвна - начальник в≥дд≥лу
режимно-секретноњ роботи апарату облдержадм≥н≥страц≥њ;
≥з 16 до 18
год. Ц –удюк ёр≥й Ќикифорович - начальник в≥дд≥лу контролю апарату
облдержадм≥н≥страц≥њ.
ј ≥з 15 до 16 год. ≥з кра¤нами
сп≥лкуватиметьс¤ заступник голови Ц кер≥вник апарату
облдержадм≥н≥страц≥њ Ћавренчук јндр≥й ќлександрович.
Ќомери
телефон≥в, за ¤кими можна звертатис¤: 69-53-86, 69-53-74.
* *
*ѕрес-служба –≥вненськоњ
облдержадм≥н≥страц≥њ
+38 0362 695 314
+38 0362 695 214
+38
0362 695 322
E-mail: pressa3@rv.gov.ua
![]() ≤нформац≥¤ з –≥вненського
рег≥онального ком≥тету економ≥чних реформ. - 19.10.10
–≤¬Ќ≈Ќ—№ ј ќЅЋј—Ќј ƒ≈–∆ј¬Ќј
јƒћ≤Ќ≤—“–ј÷≤я
ѕрес-служба облдержадм≥н≥страц≥њ
Ўановн≥
колеги!
ƒќ¬≤ƒ ј
ѕрограма економ≥чних реформ,
≥н≥ц≥йована ѕрезидентом ”крањни, потребуЇ скоординованих сп≥льних д≥й
центральних та м≥цевих орган≥в влади, концентрац≥њ зусиль на
дос¤гненн≥ конкретних результат≥в. Ќеобх≥дно говорити про те, що ми
робимо зараз ≥ ¤к будемо д≥¤ти у найближч≥й перспектив≥. ¬ рег≥он≥
забезпечено соц≥ально-економ≥чну та сусп≥льно-пол≥тичну стаб≥льн≥сть.
«а п≥дсумками девС¤ти м≥с¤ц≥в отримано прир≥ст промислового
виробництва понад 26 в≥дсотк≥в. «абезпечено стаб≥льне зростанн¤ в
аграрному сектор≥. јктив≥зовано ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть. ѕрир≥ст
обс¤гу ≥нвестиц≥й в основний кап≥тал склав по област≥ 7 в≥дсотк≥в. «а
цим показником –≥вненщина входить до ч≥льноњ пС¤т≥рки рег≥он≥в
”крањни.
«абезпечено зростанн¤ надходжень до бюджет≥в ус≥х
р≥вн≥в. «авданн¤ ≥з власних доход≥в м≥сцевих бюджет≥в виконано на 102
в≥дсотки. ќдним з найважлив≥ших позитивних зрушень стало забезпеченн¤
зростанн¤ реальноњ зароб≥тноњ плати. ѓѓ розм≥р зб≥льшивс¤ з початку
року на чотирнадц¤ть в≥дсотк≥в. «аборгован≥сть ≥з виплати зароб≥тноњ
плати скоротилась з початку року на третину. ќднак, це лише перший
етап. ƒо к≥нц¤ року виходимо на поставлене завданн¤ щодо скороченн¤
боргу на ш≥стдес¤т в≥дсотк≥в.
ѕрограмою економ≥чних реформ,
визначено ч≥ткий план д≥й ≥ завдань. ѕершочергове з них Ц стимулювати
п≥дприЇмницьку активн≥сть населенн¤, п≥дтримувати ≥н≥ц≥ативу вже
д≥ючого б≥знесу.
ќсновним пр≥оритетом д≥¤льност≥ орган≥в
виконавчоњ влади област≥ на даному етап≥ Ї забезпеченн¤ в рег≥он≥
спри¤тливих умов дл¤ започаткуванн¤ ≥ веденн¤ п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥.
¬ област≥ в≥дсутн≥ регул¤торн≥ процедури, що не
передбачен≥ чинним законодавством.
¬ поточному роц≥ на
обласному р≥вн≥ прийн¤то лише один регул¤торний акт при шести
аналог≥чних у 2009 роц≥.
«агалом за 9 м≥с¤ц≥в цього року
к≥льк≥сть перев≥рок субСЇкт≥в господарюванн¤ контролюючими органами в
пор≥вн¤нн≥ з в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року скоротилась б≥льше н≥ж
на третину.
√олова облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль Ѕерташ зустр≥вс¤
з п≥дприЇмц¤ми та обговорив б≥знес кл≥мат в рег≥он≥. «а п≥дсумками
д≥алогу оч≥льник област≥ дав в≥дпов≥дн≥ дорученн¤ щодо неприпустимост≥
необірунтованого адм≥н≥стративного втручанн¤ в господарську д≥¤льн≥сть
та усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в. ÷≥ питанн¤ знаход¤тьс¤ на особистому
контрол≥ ¬асил¤ Ѕерташа.
¬ ус≥х м≥стах ≥ районах област≥
впроваджено принципи ЂЇдиного в≥кнаї у дозв≥льн≥й систем≥, нав≥ть у
таких питанн¤х, ¤к≥ традиц≥йно були складними дл¤ п≥дприЇмц≥в
(зокрема, отриманн¤ дозвол≥в буд≥вельного
характеру).
—тимулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ та допомога
≥нвесторам Ц наступний наш пр≥оритет.
Ћише за останн≥ м≥с¤ц≥
за спри¤нн¤ облдержадм≥н≥страц≥њ було врегульовано р¤д проблемних
питань стратег≥чних ≥нвестор≥в, зокрема, п≥дприЇмств:
- Ђ’а плюс ’а
ёейї (ƒан≥¤) (щодо отриманн¤ спец≥ального дозволу на користуванн¤
надрами),
- Ђ‘апомед ”крањнаї (ѕортугал≥¤) (стосовно
сполученн¤ з трансЇвропейським транспортним коридором).
¬едутьс¤
продуктивн≥ переговори з потенц≥йними ≥нвесторами, зокрема з Ѕельг≥њ
(ЂJoskinї) та итаю.
ѕокращити ц≥ результати можуть заходи щодо
дерегул¤ц≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ та спрощенн¤ дозв≥льних процедур,
повС¤заних з ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю. як≥ нин≥ ускладнен≥
бюрократичними перепонами.
÷е, в першу чергу, введений у 2008
роц≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни моратор≥й на вид≥ленн¤ земельних
л≥сових д≥л¤нок дл¤ розробки родовищ корисних копалин, розм≥щених на
цих д≥л¤нках, нав≥ть за на¤вност≥ в≥дпов≥дних спец≥альних дозвол≥в та
г≥рничих в≥двод≥в на розробку цих родовищ.
¬раховуючи специф≥ку
–≥вненщини, де б≥льш≥сть родовищ знаходитьс¤ на земл¤х л≥сового фонду,
це вкрай серйозна проблема дл¤ рег≥ону.
÷≥на питанн¤ -
недоотриман≥ щонайменше чотириста млн.Ївро ≥нвестиц≥й у видобувну та
переробну промислов≥сть област≥, в т.ч. у розробку ун≥кальних дл¤
”крањни поклад≥в бурштину.
ѕершочергова увага в област≥
прид≥л¤Їтьс¤ реформуванню медицини.
—еред основних
заход≥в:
- пр≥оритетний розпод≥л кошт≥в на нев≥дкладну медичну
допомогу;
- оптим≥зац≥¤ мереж≥ л≥кувальних заклад≥в.
÷е вже
даЇ позитивн≥ результати, що видно на приклад≥ обласного госп≥талю дл¤
≥нвал≥д≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, де зб≥льшено на 20 в≥дсотк≥в
видатки на л≥куванн¤ ≥нвал≥д≥в в≥йни. ј дл¤ ус≥х ветеран≥в област≥
знижено на 10 в≥дсотк≥в варт≥сть л≥к≥в в аптеках.
¬ результат≥
реформуванн¤ галуз≥ з 30 червн¤ цього року нев≥дкладна медична
допомога хворим в област≥ надаЇтьс¤ безкоштовно.
¬ осв≥тн≥й
галуз≥ пр≥оритетами Ї дошк≥льне вихованн¤ та забезпеченн¤ належноњ
матер≥ально-техн≥чноњ бази осв≥тн≥х заклад≥в, перш за все у с≥льськ≥й
м≥сцевост≥ з високим р≥внем народжуваност≥.
« ц≥Їю метою в
област≥ сформована буд≥вельна програма, ¤ка передбачаЇ першочергове
спр¤муванн¤ бюджетних кошт≥в на завершенн¤ буд≥вництва проблемних
шк≥л.
¬т≥м розвиток аграрного сектору, ¤кий вже в найближч≥й
перспектив≥ може наростити економ≥чний потенц≥ал област≥, неможлива
без п≥дтримки ≥н≥ц≥атив з боку орган≥в центральноњ влади.
Ќин≥
державн≥ регул¤торн≥ акти м≥н¤ютьс¤ з року в р≥к, що не даЇ можливост≥
с≥льгоспвиробникам належним чином спланувати свою д≥¤льн≥сть хоча б на
середньострокову перспективу. ¬≥дтак, доц≥льно запровадити
довгостроковий механ≥зм ф≥нансовоњ п≥дтримки аграр≥њв. ¬≥дпов≥дн≥
пропозиц≥њ в≥д –≥вненщини п≥дготовлен≥.
Ќеобх≥дне також
спри¤нн¤ ћ≥н≥стерства оборони ”крањни щодо подальшоњ дол≥ незад≥¤ного
майна колишн≥х в≥йськових м≥стечок та обСЇкт≥в, розташованих на
територ≥њ област≥.
¬продовж багатьох рок≥в це майно руйнуЇтьс¤
≥ скоро взагал≥ стане непридатним до використанн¤ ≥
продажу.
–азом з тим, м≥сцев≥ громади област≥ мають гостру
потребу в прим≥щенн¤х дл¤ виробничих ≥ соц≥альних
потреб.
ѕрограмою економ≥чних реформ передбачено систематизац≥ю
та оптим≥зац≥ю державноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки розвитку рег≥он≥в.
ќбласть активно долучаЇтьс¤ до цього процесу. ѕ≥дготовлено проект
угоди м≥ж аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни та –≥вненською областю щодо
рег≥онального розвитку. ѕрийн¤тт¤ та реал≥зац≥¤ ”годи дозволить
забезпечити довгострокове стаб≥льне сп≥вф≥нансуванн¤ буд≥вництва
пр≥оритетних дл¤ рег≥ону обСЇкт≥в ≥нженерноњ та соц≥альноњ
≥нфраструктури, зокрема, заклад≥в осв≥ти та охорони
здоровС¤.
–≥вненщина готова до реал≥зац≥њ загальнодержавних
проект≥в. ÷е, зокрема, стосуЇтьс¤, буд≥вництва транспортних
маг≥стралей та л≥н≥њ електропередач –≥вненська ј≈— Ц ињвська
п≥дстанц≥¤. ¬веденн¤ њњ в д≥ю дозволить суттЇво наростити виробництво
електроенерг≥њ –≥вненською ј≈— та зб≥льшити в≥дпов≥дн≥ надходженн¤ до
бюджету област≥. ÷е вкрай важливо дл¤ п≥двищенн¤ ф≥нансовоњ
самодостатност≥ рег≥ону, враховуючи, що –ј≈— Ї найб≥льшим платником
податк≥в на –≥вненщин≥.
¬ област≥ завершуЇтьс¤ розробка
концепц≥њ сталого розвитку област≥ Ђ«ах≥дна брамаї.
¬≥дпов≥дно
до пр≥оритет≥в даноњ концепц≥њ внос¤тьс¤ необх≥дн≥ зм≥ни до ≥снуючих
та готуютьс¤ нов≥ рег≥ональн≥ програми.
—еред пр≥оритетних
завдань концепц≥њ:
- актив≥зац≥¤ ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йноњ
д≥¤льност≥;
- впровадженн¤ партнерських в≥дносин б≥знесу ≥ влади,
спри¤нн¤ зростанню д≥ловоњ активност≥ в рег≥он≥;
- комплексне
використанн¤ та збереженн¤ м≥сцевих сировинних ресурс≥в;
- розвиток
транзитного ≥ туристичного потенц≥алу –≥вненщини.
онцепц≥Їю
передбачено орган≥зац≥¤ сучасного д≥лового виставково-дозв≥льного
центру.
Ђ«ах≥дна брамаї - це реал≥зац≥¤ на рег≥ональному р≥вн≥
завдань ѕрезидента ”крањни та ”р¤ду щодо сталого розвитку рег≥он≥в,
л≥кв≥дац≥њ депресивност≥ територ≥й, п≥двищенн¤ соц≥альних
стандарт≥в.
ќдним ≥з результат≥в впровадженн¤ ц≥Їњ концепц≥њ
повинно стати збалансуванн¤ в середньостроков≥й перспектив≥ доход≥в ≥
видатк≥в бюджет≥в област≥, зменшенн¤ залежност≥ рег≥ону в≥д
трансферт≥в з ƒержавного бюджету.
* *
*ѕрес-служба –≥вненськоњ
облдержадм≥н≥страц≥њ
+38 0362 695 314
+38 0362 695 214
+38
0362 695 322
E-mail: pressa3@rv.gov.ua
![]() –≥чниц¤ ”ѕј в √утвин≥ -
19.10.10
Ђ”
ц≥й боротьб≥ не пожал≥ю н≥ крови, н≥ житт¤...ї
Ќа ѕокрову
рух≥вц≥ –≥вненщини в≥дв≥дали центр повстанського руху Ц урочище
√утвин. —аме тут, на остоп≥льщин≥, 14 жовтн¤ 1942 року було створено
штаб ”крањнськоњ повстанчоњ (повстанськоњ) арм≥њ. ѕершим командувачем
”ѕј став лим —авур (ƒмитро л¤чк≥вський).
–≥вно через 60 рок≥в
на цьому ≥сторичному м≥сц≥ було в≥дкрито величний памТ¤тний знак на
честь в≥рних син≥в ”крањни Ц во¤к≥в ”ѕј.
ўороку на св¤то
ѕокрови рух≥вц≥ –≥вненщини вважають своњм св¤тим обовТ¤зком вклонитис¤
св≥тл≥й памТ¤т≥ мужн≥х ≥ незламних борц≥в, що воювали на два фронти з
наймогутн≥шими тотал≥тарними режимами св≥ту. Ќин≥шн¤ ѕокрова не стала
виключенн¤м. Ќа героњчному м≥сц≥ було в≥дправлено панахиду, п≥сл¤ чого
представники обласноњ орган≥зац≥њ Ќародного –уху ”крањни, ветерани
”ѕј, л≥дери ≥нших нац≥онально-демократичних сил поклали кв≥ти та в≥нки
до величного повстанського монумента. ѕершим з промовц≥в до учасник≥в
м≥тингу звернувс¤ заступник голови –≥вненськоњ обласноњ орган≥зац≥њ
Ќ–”, депутат облради ≤ скликанн¤ ёр≥й ћартинюк, ¤кий, зокрема,
наголосив на життЇв≥й нагальн≥й необх≥дност≥ обТЇднанн¤ зусиль
нац≥онально-демократичних пол≥тичних сил нашого краю в ≥мТ¤
”крањни.
Ц ¬шановуючи памТ¤ть во¤к≥в ”ѕј, њхню боротьбу за
”крањнську самост≥йну соборну державу, ми н≥ на хвилину не маЇмо права
забувати, що ми спадкоЇмц≥ њхньоњ слави, а в≥дтак наш св¤тий обовТ¤зок
продовжувати цей героњчний чин уже в нових пол≥тичних умовах. Ќа
–≥вненщин≥, ¤к ≥ повсюдно в ”крањн≥, до представницьких орган≥в влади
31 жовтн¤ повинн≥ прийти представники нац≥онально-демократичних сил.
“≥льки так ми можемо вр¤тувати р≥дний край, свою ”крањну, в≥д
небезпеки чергового перетворенн¤ на чужоземну колон≥ю, повноњ втрати
державност≥, за ¤ку пролл¤ли свою кров во¤ки ”ѕј.
Ц ” прис¤з≥
во¤к≥в ”ѕј, Ц нагадав ёр≥й ћартинюк, Ц викарбуван≥ так≥ слова: Ђ¬ ц≥й
боротьб≥ не пожал≥ю н≥ крови, н≥ житт¤ ≥ буду битись до останнього
в≥ддиху ≥ остаточноњ перемоги над ус≥ма ворогами ”крањниї. ѕовстанц≥
довели свою в≥рн≥сть ц≥й кл¤тв≥. Ѕудьмо й ми в≥ддан≥ ц≥й св¤т≥й
справ≥.
* *
*ѕрес-служба –ќќ Ќ–”
![]() –≥чниц¤ ”ѕј -
19.10.10 –ух≥вц≥ –≥вного вшанували
68-р≥чницю створенн¤ ”ѕј (2-3 стор≥нка)
ћинулого четверга у
–≥вному вшановували 68-р≥чницю створенн¤ ”ѕј. ” заходах, приурочених
ц≥й знаменн≥й дат≥, вз¤ли участь громадськ≥сть –≥вного, представники
пол≥тичних сил, зокрема –≥вненська м≥ська орган≥зац≥¤ Ќародного –уху
”крањни. —аме р≥вненськ≥ рух≥вц≥ були найчисельн≥шою орган≥зац≥Їю, ¤ка
прийшла вшанувати памТ¤ть героњв ”ѕј.
—имвол≥чно, що день
створенн¤ ”крањнськоњ повстанськоњ арм≥њ сп≥впадаЇ з≥ св¤том ѕокрови
ѕресв¤тоњ Ѕогородиц≥, адже саме ѕокрову повстанц≥ вважали своЇю
покровителькою. –озпочалос¤ велелюдне д≥йство богослуж≥нн¤м в
—в¤то-ѕокровському собор≥. ѕ≥сл¤ служби св¤щеники осв¤тили памТ¤тник
воњнам ”ѕј на кладовищ≥ Ђ√рабникї. «в≥дти учасники заходу пройшли
хресною ходою вулицею —оборною до памТ¤тник≥в Ђ«агиблим за ”крањнуї та
лиму —авуру. Ќа знак пошани загиблих воњн≥в рух≥вц≥ та представники
≥нших орган≥зац≥й поклали кв≥ти до п≥дн≥жж¤ памТ¤тник≥в.
Ќе
об≥йшлос¤ ≥ без велелюдного м≥тингу, ¤кий в≥дбувс¤ б≥л¤ памТ¤тника
першому командиру ”ѕј лиму —авуру (ƒмитру л¤чк≥вському). “ут
з≥бралис¤ громадськ≥сть м≥ста, пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, а головне Ц
во¤ки славнозв≥сноњ ѕовстанськоњ арм≥њ. ¬ –≥вному њх лишилос¤ всього
дес¤ть чолов≥к, загалом по районах област≥ ц¤ цифра не перевищуЇ
к≥лькох дес¤тк≥в.
Ђ68 рок≥в тому, в часи лихол≥ть ƒругоњ
св≥товоњ в≥йни повстав волелюбний дух нашого народу, ¤кий
матер≥ал≥зувавс¤ у арм≥њ ”ѕј. ћи ц≥нуЇмо ≥ поважаЇмо њх подвиг, Ц
сказав у своЇму коментар≥ Ђ–≥вне „асї голова –≥вненськоњ м≥ськоњ
орган≥зац≥њ Ќародного –уху ”крањни –оман „окан. Ц Ўкода, звичайно, що
ц¤ акц≥¤ нац≥онально-патр≥отичних сил Ї неоф≥ц≥йною, оск≥льки влада не
вважаЇ за потр≥бне в≥дзначати под≥бн≥ дати. ќднак ми, рух≥вц≥, ¤к
н≥хто розум≥Їмо неоц≥ненний вклад ”ѕј в нашу ≥стор≥ю, в нашу
украњнську долю. “ож шана ≥ хвала в≥рним синам ”крањниї.
* *
*ѕрес-служба –ћќ Ќ–”
![]() Inform_пов≥домленн¤ -
15.10.10
–≤¬Ќ≈Ќ—№ ј ќЅЋј—Ќј ƒ≈–∆ј¬Ќј
јƒћ≤Ќ≤—“–ј÷≤я
ѕрес-служба облдержадм≥н≥страц≥њ
Ўановн≥
колеги!
Ќа –≥вненщин≥ виготовл¤тимуть брук≥вку дл¤
модерн≥зац≥њ зал≥зничних вокзал≥в п≥д ™вро-2012
” сел≥
ѕугач —арненського району в≥дкрито цех ≥з виготовленн¤ гран≥тноњ
брук≥вки. —имвол≥чну стр≥чку перер≥зали голова облдержадм≥н≥страц≥њ
¬асиль Ѕерташ ≥ генеральний директор ”крзал≥зниц≥ ћихайло остюк. Ќа
урочистост≥ з ц≥Їњ нагоди зТњхалос¤ чимало поважних гостей та з≥йшлос¤
все село. ƒл¤ м≥сцевих жител≥в запуск нового виробництва став
справжн≥м св¤том, оск≥льки п≥дприЇмство лес≥вське карТЇроуправл≥нн¤,
¤ке Ї структурним п≥дрозд≥лом ƒержавного п≥дприЇмства Ђ”правл≥нн¤
промислових п≥дприЇмств державноњ адм≥н≥страц≥њ зал≥зничного
транспорту ”крањниї, вже 5 рок≥в не працювало. ¬одночас ”крзал≥зниц¤,
реконструюючи вокзали п≥д ™вро-2012, витрачала на брук≥вку 15-20
м≥льйон≥в гривень щор≥чно, констатуЇ њњ генеральний директор ћихайло
остюк. ≤ додаЇ, що ¤к≥сть продукц≥њ не виправдовувала спод≥вань. “ому
”кразал≥зниц¤ ≥нвестувала в буд≥вництво та оснащенн¤ цеху з
виготовленн¤ гран≥тноњ брук≥вки майже 4 м≥льйони гривень. ¬≥дтепер дл¤
оновленн¤ посадкових площадок, привокзальних ≥ вокзальних площ
використовуватимуть еколог≥чно-чисту та над≥йну продукц≥ю –≥вненщини,
тверд¤ть зал≥зничники.
√олова облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль
Ѕерташ прив≥тав з≥ св¤том ≥нвестор≥в, буд≥вельник≥в та прац≥вник≥в
нового цеху. Ђѕромисловий потенц≥ал –≥вненщини зростаЇ, а разом ≥з ним
пол≥пшуЇтьс¤ добробут жител≥в област≥. ѕереконаний, що природн≥
багатства —арненського району ≥ працелюбн≥сть роб≥тник≥в спри¤тимуть
розширенню п≥дприЇмстваї, - зазначив оч≥льник –≥вненщини та запевнив,
що обласна та районна влада цьому вс≥л¤ко
спри¤тимуть.
ќгл¤нувши нове виробництво та карТЇр, ¬асиль
Ѕерташ ≥ ћихайло остюк обговорили плани щодо нарощенн¤ потужностей
п≥дприЇмства. “ак, вже на 2011 р≥к запланований запуск ≤≤ черги. ј це
додаткових 50 робочих м≥сць до 20 вже створених.
–≥вненщина
под≥лилас¤ досв≥дом створенн¤ с≥льськогосподарських обслуговуючих
кооператив≥в
ƒелегац≥¤ –≥вненщини вз¤ла участь у перших
¬сеукрањнських слуханн¤х Ђ—тановленн¤ та розвиток
с≥льськогосподарськоњ обслуговуючоњ кооперац≥њ ”крањниї. “ам кер≥вник
групи радник≥в голови облдержадм≥н≥страц≥њ ќлександр „уприна
презентував досв≥д краю представникам ”р¤ду, ¬ерховноњ –ади та ≥нших
областей. ѕрим≥ром на –≥вненщин≥ за допомогою кооператив≥в
впроваджують експеримент щодо п≥двищенн¤ закуп≥вельноњ вартост≥
молока. …ого нин≥ випробовують у –адивил≥вському район≥, де
налагоджено механ≥зм сп≥впрац≥ м≥ж сел¤нами, райспоживсп≥лкою ≥
молокопереробником. ѕопул¤ризують в област≥ й створенн¤
багатофункц≥ональних кооператив≥в, ¤к≥ б виконували загот≥вельн≥,
с≥льськогосподарськ≥, побутов≥, комунальн≥, консультац≥йн≥ та р¤д
≥нших послуг. –езультат ≥з 35 функц≥онуючих кооператив≥в, цьогор≥ч
зареЇстровано 21.
ќкр≥м позитивного прикладу функц≥онуванн¤
кооператив≥в ќлександр „уприна закцентував ≥ на проблемах у процес≥ њх
створенн¤. «окрема, подв≥йне оподаткуванн¤, адже зг≥дно украњнського
законодавства кооперативи не визнають неприбутковими орган≥зац≥¤ми,
тож ≥ його члени, ≥ кошти, отриман≥ за надан≥ послуги,
оподатковуютьс¤. “ому ќлександр „уприна звернувс¤ до учасник≥в
¬сеукрањнських слухань з пропозиц≥Їю внесенн¤ в≥дпов≥дних
зм≥н.
¬≥дд≥ленн¤ онкогематолог≥њ обласноњ дит¤чоњ кл≥н≥чноњ
л≥карн≥ маЇ новий апарат
ќбладнанн¤ варт≥стю 30 тис¤ч
гривень придбали за кошти з≥бран≥ волонтерами. „астину суми, ¤к
спонсорську допомогу надала одна з аптечних мереж м≥ста. “аким чином
вони доЇдналис¤ до ≥н≥ц≥йованоњ обласним кер≥вництвом благод≥йноњ
акц≥њ щодо допомоги онкохворим д≥т¤м. «а словами головного л≥кар¤
медичного закладу √еорг≥¤ ƒумановського, ≥нфузомат, а саме так
називаЇтьс¤ апарат, потр≥бен у л≥куванн≥. ¬≥н полегшуЇ процес
дозуванн¤ та введенн¤ л≥к≥в пац≥Їнтам.
«аступник голови
облдержадм≥н≥страц≥њ ёр≥й ≥чатий под¤кував меценатам та зауважив, що
онкохвор≥ д≥ти потребують пост≥йноњ уваги та допомоги. ƒл¤ п≥дтримки
маленьких пац≥Їнт≥в ¬асиль Ѕерташ ≥н≥ц≥ював благод≥йну акц≥ю з≥ збору
кошт≥в дл¤ онкохворих д≥тей. —ьогодн≥ ж ёр≥й ≥чатий та представники
волонтерськоњ орган≥зац≥њ домовились про сп≥льн≥ д≥њ на
майбутнЇ.
ЌагадаЇмо: на початку липн¤ голова
облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль Ѕерташ ≥н≥ц≥ював благод≥йну акц≥ю з≥ збору
кошт≥в на л≥куванн¤ онкохворих д≥тей. ќч≥льник –≥вненщини та його
заступники перерахували половину свого м≥с¤чного зароб≥тку на
благод≥йний рахунок. «б≥р кошт≥в триваЇ, адже акц≥¤ Ї
безстроковою.
–≥вненська обласна дит¤ча
л≥карн¤
–озрахунковий рахунок - 35425001001200 в √”ƒ ” в
–≥вненськ≥й област≥
ћ‘ќ 833017;« ѕќ 03067009
дл¤ наданн¤
благод≥йних внеск≥в на л≥куванн¤ д≥тей онкогематолог≥чного
в≥дд≥ленн¤
ра¤ни з вадами зору в≥дзначають день Ѕ≥лоњ
тростини
Ќин≥ на –≥вненщин≥ понад п≥втори тис¤ч≥ ≥нвал≥д≥в
по зору. ћайже третина з них Ц жител≥ обласного центру. јби привернути
увагу до проблем та здобутк≥в незр¤чих, в област≥ вже четвертий р≥к
посп≥ль орган≥зовують заходи з нагоди ћ≥жнародного дн¤ Ѕ≥лоњ тростини
(ƒн¤ сл≥пих). ÷ьогор≥ч у них вз¤в участь заступник голови
облдержадм≥н≥страц≥њ ёр≥й ≥чатий. ¬≥н, сп≥лкуючись ≥з учасниками
заходу, наголосив, що кер≥вництву краю в≥дом≥ проблеми ц≥Їњ категор≥њ
людей, тож аби полегшити њм житт¤ в крањ розробл¤ють комплексну
програму. ¬ н≥й буде враховано пропозиц≥њ обласноњ орган≥зац≥њ
украњнського товариства сл≥пих.
«а словами голови обласноњ
”“ќ— Ћюбов≥ Ѕоровськоњ, ћ≥жнародний день Ѕ≥лоњ тростини Ц нагода
продемонструвати, що незр¤ч≥ –≥вненщини Ц частина сусп≥льства. ”“ќ—
маЇ св≥й учбово-виробничий комб≥нат, де працюють понад 30 ≥нвал≥д≥в
зору. Ѕ≥льше того, серед незр¤чих Ї чудов≥ композитори, поети,
масажисти та, нав≥ть, науковц≥.
ƒов≥дково: 15 жовтн¤ у св≥т≥
в≥дзначають ћ≥жнародний день Ѕ≥лоњ тростини, ¤ка Ї символом незр¤чих.
«а традиц≥Їю, цього дн¤ в усьому св≥т≥ товариства незр¤чих провод¤ть
р≥зноман≥тн≥ акц≥њ.
* *
*ѕрес-служба –≥вненськоњ
облдержадм≥н≥страц≥њ
+38 0362 695 314
+38 0362 695 214
+38
0362 695 322
E-mail: pressa3@rv.gov.ua
![]() Inform_пов≥домленн¤ -
14.10.10
–≤¬Ќ≈Ќ—№ ј ќЅЋј—Ќј ƒ≈–∆ј¬Ќј
јƒћ≤Ќ≤—“–ј÷≤я
ѕрес-служба облдержадм≥н≥страц≥њ
Ўановн≥
колеги!
як в≥дродити "јвторемзавод" вир≥шували сп≥льно з обласною
владою кер≥вники п≥дприЇмства
–езультати д≥алогу
озвучили журнал≥стам п≥д час прес-конференц≥њ. “ак, генеральний
директор онцерну "“ехвоЇнсерв≥с" ¬ладислав ќленченко, до складу ¤кого
й входить ƒѕ "–≥вненський автомоб≥льний ремонтнийзавод" зауважив, що
за рахунок замовлень ћ≥н≥стерства оборони вивести –ј–« ≥з економ≥чноњ
кризи не вдастьс¤. Ќатом≥сть запропонував на розсуд обласноњ влади та
журнал≥ст≥в програму його в≥дродженн¤. Ќею зокрема передбачен≥
≥нвестиц≥њ в модерн≥зац≥ю ≥ створенн¤ д≥льниц≥ дл¤ д≥агностики, що
допоможе обслуговувати на п≥дприЇмств≥ јћј«и, Ѕогдани,«≤Ћи. ј ще
запевнив, що з ус≥ма прац≥вниками обов'¤зково розрахуютьс¤. ƒл¤ цього
продадуть майно, ¤ке незад≥¤не у виробництв≥. якщо ж запропонован≥
шл¤хи реан≥муванн¤ не спрацюють, каже заступник голови
облдержадм≥н≥страц≥њ ¬олодимир Ќовак, то технолог≥чний, земельний ≥
людський потенц≥ал п≥дприЇмства може зац≥кавити ≥нвестор≥в. —толичн≥
фах≥вц≥ цей вар≥ант не в≥дкидають.
ћайже 17 тис¤ч с≥мей област≥ вже звернулись за призначенн¤м
субсид≥њ за спрощеним пор¤дком
Ћ≥дирують р≥вн¤ни,
¤к≥ подали в управл≥нн¤ соцзахисту понад 6 тис¤ч за¤в. ћайже дв≥
тис¤ч≥ звернень над≥йшло в остоп≥льському та понад тис¤ча в
«долбун≥вському ≥ ¬олодимирецькому районах. «аступник голови
облдержадм≥н≥страц≥њ ёр≥й ≥чатий запевн¤Ї, що спрощений механ≥зм
призначенн¤ субсид≥й на –≥вненщин≥ запущено та в≥дпрацьовано ще
вл≥тку. “ому з початком опалювального сезону н≥¤ких проблем ≥з цим не
виникатиме.
ѕонад 11,5 тис¤ч за¤вник≥в –≥вненщини прислали
документи поштою, оск≥льки вс≥ пенс≥онери област≥ отримали бланки та
зразки заповненн¤ документ≥в ще до початку опалювального сезону.
ѕриймати заповненн≥ документи в управл≥нн¤х соцзахисту почали у
вересн≥, коли витрати на оплату житлово-комунальних послуг не
перевищували встановлен≥ норми (15 в≥дсотк≥в дл¤ працюючих ≥ 10
в≥дсотк≥в дл¤ непрацюючих громад¤н). “ак≥ вказ≥вки отримали м≥сцев≥
фах≥вц≥ з≥ столиц≥ та в≥дпрацьовували механ≥зм електронного обм≥ну
≥нформац≥Їю, вишукуючи претендент≥в на субсид≥ю ще до старту
опалювального сезону. “од≥ ж автоматично перерахували субсид≥њ тим,
хто вже њњ отримував, а це понад тис¤ча родин област≥.
« 1
серпн¤ субсид≥ю призначено понад чотирьом тис¤чам кра¤н. ўе дл¤ 1578
в≥дшкодували витрати на придбанн¤ скрапленого газу, твердого та
р≥дкого п≥чного побутового палива.
Ќа оздоровленн¤ вже направлено понад 12 тис¤ч потерп≥лих
в≥д авар≥њ на „ј≈—
ћайже 10 тис¤ч з них Ц д≥ти.
„орнобильц≥ пол≥пшують здоровТ¤ у санатор≥¤х ¬≥нницькоњ, ¬олинськоњ,
∆итомирськоњ, Ћьв≥вськоњ, ињвськоњ, ћиколањвськоњ, ќдеськоњ,
“ерноп≥льськоњ, „еркаськоњ, ’арк≥вськоњ, ’ерсонськоњ областей та в
риму.
ƒов≥дково: —таном на 1 жовтн¤ 2010 року, дл¤
оздоровленн¤ громад¤н постраждалих внасл≥док авар≥њ на „ј≈—, наш≥й
област≥ вид≥лено 21720 пут≥вок, серед ¤ких - 16112 дит¤чих ≥ 4016
дорослих, 1592 пут≥вки матер≥ та дитини.
Ќа –≥вненщин≥ в≥дбуваЇтьс¤ IV м≥жнародна науково-практична
конференц≥¤ "ѕедагог≥ка вищоњ школи: методолог≥¤, теор≥¤,
технолог≥њФ
¬продовж двох дн≥в науковц≥
обговорюватимуть нов≥ аспекти та п≥дходи в систем≥ педагог≥чноњ осв≥ти
у вищ≥й школ≥. ”часть у в≥дкритт≥ конференц≥њ вз¤в заступник голови
облдержадм≥н≥страц≥њ ёр≥й ≥чатий. ¬≥н прив≥тав ус≥х науковц≥в та
висловив впевнен≥сть у тому, що науковий форум надасть нового поштовху
в орган≥зац≥њ педагог≥чних досл≥джень. “акож ёр≥й ≥чатий наголосив,
що вир≥шенн¤ проблемних питань осв≥тньоњ галуз≥ Ї стратег≥чним
завданн¤м дл¤ кер≥вництва облдержадм≥н≥страц≥њ.
* *
*ѕрес-служба –≥вненськоњ
облдержадм≥н≥страц≥њ
+38 0362 695 314
+38 0362 695 214
+38
0362 695 322
E-mail: pressa3@rv.gov.ua
![]() Inform_пов≥домленн¤ -
13.10.10
–≤¬Ќ≈Ќ—№ ј ќЅЋј—Ќј ƒ≈–∆ј¬Ќј
јƒћ≤Ќ≤—“–ј÷≤я
ѕрес-служба облдержадм≥н≥страц≥њ
Ўановн≥
колеги!
Ќа –≥вненщин≥ п≥дтримують обездолених ≥з р≥зних куточк≥в
”крањни
” сел≥ ¬ежиц¤ –окитн≥вського району вже
три роки функц≥онуЇ ЂЅудинок милосерд¤ї, в ¤кому проживають ≥нвал≥ди
не лише –≥вненщини, а й ≥з ’ерсонськоњ, Ћуганськоњ та Ћьв≥вськоњ
областей. …ого у своњй стар≥й, а згодом розбудован≥й, осел≥ розм≥стив
¬алер≥й узьмич. Ќин≥ у ньому проживаЇ 11 людей з непростими дол¤ми -
в≥д одних в≥дмовилис¤ д≥ти, ≥нших покинули батьки. ѕеребуваючи з
робочим в≥зитом у –окитн≥вському район≥, ЂЅудинок милосерд¤ї в≥дв≥дав
голова облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль Ѕерташ. ќч≥льник област≥ вручив
господарю матер≥альну допомогу на потреби закладу, а мешканц¤м -
музичний центр. ¬≥н також посп≥лкувавс¤ з≥ знедоленими та людьми, ¤к≥
њх обслуговують, а це 3 кухарки, медсестра ≥ 4 н¤н≥. ¬асиль Ѕерташ
запевнив, що вс≥л¤ко п≥дтримуватиме "Ѕудинок милосерд¤". Ђя
приклон¤юс¤ перед людьми, що робл¤ть так≥ добр≥ справи та об≥ц¤ю, що
пост≥йно буду оп≥куватис¤ ними ≥ допомагатиму у вир≥шенн≥ вс≥х
проблемї, Ц зазначив ¬асиль Ѕерташ.
ѕознанц≥ вд¤чн≥ голов≥ облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асилю
Ѕерташу
∆ител≥ села ѕознань –окитн≥вського району
над≥слали на адресу редакц≥њ газети Ђ¬≥льне слової колективний лист, у
¤кому висловили вд¤чн≥сть голов≥ облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асилю Ѕерташу
за спри¤нн¤ у буд≥вництв≥ новоњ школи. Ђ”с≥ жител≥ нашого села, Ц
йдетьс¤ у лист≥, Ц високо ц≥нують ¬ашу п≥дтримку. «наЇмо, що лише
завд¤ки ¬ашому особистому контролю, школу будують швидкими темпамиї.
“акож познанц≥ побажали оч≥льнику област≥ та його команд≥ наснаги,
нових ≥дей та проект≥в, ¤к≥ спри¤тимуть розбудов≥
–≥вненщини.
ЌагадаЇмо, голова облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль
Ѕерташ особисто звертавс¤ до ѕрезидента ”крањни та ”р¤ду з проханн¤м
вид≥лити грош≥ на буд≥вництво школи у сел≥ ѕознань –окитн≥вського
району. ” вересн≥ область отримала 28,7 млн. гривень ≥з резервного
фонду ƒержавного бюджету на буд≥вництво нового осв≥тнього
закладу
ƒов≥дково: ” серпн≥ минулого року пожежа знищила
деревТ¤не прим≥щенн¤ школи, збудоване ще у 1958 роц≥, вдалос¤
в≥дремонтувати лише 9 к≥мнат прибудованих у 2004 роц≥. ” сел≥ б≥льше
500 учн≥в, а це 23 класи, тому вц≥л≥лих к≥мнат не вистачаЇ ≥ д≥ти
змушен≥ навчатис¤ у 4 непристосованих прим≥щенн¤ (стар≥ хати з п≥чним
опаленн¤м).
√олова облдержадм≥н≥страц≥њ ¬асиль Ѕерташ вз¤в участь у
в≥дкритт≥ мемор≥альноњ дошки на кладовищ≥ Ђ√рабникї, що у
–≥вному
Ќа н≥й викарбуван≥ ≥мена 21
в≥йськовополоненого, ¤к≥ захоронен≥ тут. ѕор¤д на стендах представлен≥
трофейн≥ картки цих загиблих, де вказан≥ њх б≥ограф≥чн≥ дан≥.
«Т¤сувати в≥домост≥ вдалос¤ завд¤ки зусилл¤м м≥ськоњ влади ≥ спри¤нню
Cлужби безпеки ”крањни в –≥вненськ≥й област≥ та п≥дтвердженим даним,
¤к≥ над≥йшли з Ќ≥меччини в≥д обТЇднанн¤ Ђ—аксонськ≥ мемор≥алиї.
«агалом у без≥менних братських могилах на кладовищ≥ Ђ√рабникї поховано
майже 19 тис¤ч рад¤нських в≥йськовополонених розстр≥л¤них у 1941-1943
роках.
ѕам'¤ть про загиблих вшанували хвилиною мовчанн¤, та
в≥йськовим залпом. ƒо мемор≥альноњ дошки присутн≥ поклали в≥нки та
кв≥ти, також в≥дслужено панахиду та осв¤чено мемор≥альну дошку. ”часть
у заход≥ вз¤ли кер≥вництво област≥ ≥ м≥ста та громадськ≥сть
краю.
13 жовтн¤ в ”крањн≥ оголошено днем жалоби
Ќа виконанн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни є952/2010
в≥д 12 жовтн¤ 2010 року про оголошенн¤ в ”крањн≥ 13 жовтн¤ 2010 року
дн¤ жалоби у звТ¤зку ≥з з≥ткненн¤м локомотива з пасажирським автобусом
на зал≥зничному перењзд≥ перегону ЂЌ≥кополь Ц ћарганецьї
ѕридн≥провськоњ зал≥зниц≥, ¤ке призвело до чисельних людських жертв,
голова обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ ¬асиль Ѕерташ п≥дписав
розпор¤дженн¤ про оголошенн¤ дн¤ жалоби в област≥. ¬≥дпов≥дно до
розпор¤дженн¤ 13 жовтн¤ 2010 року на вс≥й територ≥њ област≥ буде
приспущений ƒержавний ѕрапор ”крањни на будинках ≥ спорудах орган≥в
державноњ влади, державних п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й. ќкр≥м
того, у цей день буде в≥дм≥нено проведенн¤ розважально-концертних
заход≥в, спортивних змагань, а також внесено в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до
програм теле- ≥ рад≥опередач.
ћайже 29 м≥льйон≥в гривень отримаЇ –≥вненщина на
вибори
¬ область над≥йшло 27 м≥льйон≥в 447 тис¤ч
гривень субвенц≥њ з держбюджету на проведенн¤ м≥сцевих вибор≥в. ÷е вс¤
сума призначень, передбачених на вересень-жовтень, запевн¤ють
ф≥нансисти ≥ додають, що 26 м≥льйон≥в вже спр¤мовано бюджетам район≥в
та м≥ст обласного значенн¤. ўоправда, виборч≥ ком≥с≥њ дос≥ не в≥дкрили
рахунки дл¤ отриманн¤ цих кошт≥в, а тому й в≥дчувають проблеми з
ф≥нансуванн¤м. јби њх оперативно вир≥шити, перший заступник голови
облдержадм≥н≥страц≥њ јнатол≥й ёхименко пров≥в селекторну нараду. ¬≥н
доручив ¤кнайшвидше в≥дкрити розрахунков≥ рахунки та пожвавити роботу
ком≥с≥й. ѓх члени отримуватимуть грош≥ за свою роботу, а тому мають
вчасно та повноц≥нно п≥дготувати –≥вненщину до вибор≥в, зазначив
јнатол≥й ёхименко. «аступники райдержадм≥н≥страц≥й отримали вказ≥вку
оперативно вир≥шити р¤д орган≥зац≥йних проблем, а це: забезпеченн¤
д≥льниць оргтехн≥кою, телефонними л≥н≥¤ми та ≤нтернетом, задл¤
оперативного обм≥ну ≥нформац≥Їю. ѕерший заступник зауважив, що на
обласному р≥вн≥ продемонстровано зразок сп≥впрац≥, адже
облдержадм≥н≥страц≥¤ та обласна рада забезпечили обласну “¬
прим≥щенн¤м ≥ необх≥дною оргтехн≥кою. Ђ“ак маЇ бути в кожному сел≥,
м≥ст≥ та район≥, щоб вибори пройшли законно ≥ без жодних ексцес≥вї, -
резюмував јнатол≥й ёхименко.
ќсв≥т¤ни –≥вненщини налагоджують сп≥впрацю ≥з колегами з
јстраханськоњ област≥
¬продовж трьох дн≥в, 13, 14
та 15 жовтн¤, обласна делегац≥¤ на чол≥ з начальником управл≥нн¤
осв≥ти ≥ науки облдержадм≥н≥страц≥њ ≤ваном ¬Їтровим перебуватиме у
–ос≥йськ≥й федерац≥њ. “ам, головний осв≥т¤нин краю в≥зьме участь у
≤-му асп≥йському м≥жнародному осв≥тньому форум≥.
ќкр≥м
актуальних питань розвитку осв≥ти ≥ науки говоритимуть ≥ про
сп≥вроб≥тництво рег≥он≥в. «окрема, про обм≥н учн≥вськими та
педагог≥чними делегац≥¤ми, систему роботи, досв≥д проведенн¤
спортивних змагань. “акож, зг≥дно нам≥р≥в сп≥впрац≥ про ¤к≥ осв≥т¤ни
домовились ще п≥д час в≥зиту јстраханськоњ делегац≥њ на –≥вненщину,
обговор¤ть можлив≥сть укладенн¤ угоди м≥ж –≥вненським обласним
≥нститутом п≥сл¤дипломноњ педагог≥чноњ осв≥ти та јстраханським
≥нститутом п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ педагог≥чних
кадр≥в.
ЌагадаЇмо: в к≥нц≥ серпн¤ в област≥ з ознайомчим
в≥зитом перебувала делегац≥¤ з јстраханськоњ област≥ –ос≥йськоњ
‘едерац≥њ на чол≥ з в≥це-губернатором головою ”р¤ду јстраханськоњ
област≥ ост¤нтином ћаркЇловим. —х≥дн≥ сус≥ди побували на
п≥дприЇмствах краю та вз¤ли участь в зас≥данн≥ ком≥тету з економ≥чних
реформ. ј головний осв≥т¤нин јстраханського краю став учасником
обласноњ педагог≥чноњ конференц≥њ. ѕ≥д час в≥зиту кер≥вництво
–≥вненщини та јстраханськоњ област≥ домовились про сп≥впрацю у
торг≥вельн≥й, економ≥чн≥й та культурно-осв≥тн≥й сферах.
” першому етап≥ гри Ђ—≥мейн≥ перегониї вз¤ли участь б≥льше
трьох тис¤ч учасник≥в
в ус≥х населених пунктах
краю вони змагалис¤ аби вибороти дл¤ своЇњ родини пут≥вку на районний
етап. Ќайактивн≥шими, за п≥дсумками нед≥льного д≥йства, стали
Ѕерезн≥вський, орецький та ¬олодимирецький райони. 17 жовтн¤ на
спортивн≥ родини чекаЇ наступне випробуванн¤ Ц Ђ—≥мейн≥ перегониї у
районних центрах. “уди, аби визначити кращого, зТњдутьс¤ переможц≥ з
с≥л та м≥ст област≥. ќрган≥затори об≥ц¤ють ц≥кав≥ дл¤ учасник≥в
конкурси: ≥нтелектуальн≥, спортивн≥ та на
км≥тлив≥сть.
ѕереможц≥ районних змагань в≥зьмуть участь у
зональних, ¤к≥ в к≥нц≥ жовтн¤ в≥дбудутьс¤ у м≥стах ƒубно та
—арни.
ЌагадаЇмо: Ђ—≥мейн≥ перегониї - спортивно-≥нтелектуальна
гра, ¤ка не маЇ аналог≥в в ”крањн≥, попул¤ризуЇ здоровий спос≥б житт¤
та рухову активн≥сть серед кра¤н. Ќеобх≥дна умова Ц учасники не просто
команда гравц≥в, а с≥мТ¤. ≤н≥ц≥атор змагань заступник голови
облдержадм≥н≥страц≥њ ќлекс≥й √убанов. Ђ—≥мейн≥ перегониї - проект,
¤кий реал≥зовуЇтьс¤ в рамках концепц≥њ розвитку рег≥ону Ђ«ах≥дна
брамаї.
* *
*ѕрес-служба –≥вненськоњ
облдержадм≥н≥страц≥њ
+38 0362 695 314
+38 0362 695 214
+38
0362 695 322
E-mail: pressa3@rv.gov.ua
![]() ѕрес-анонс -
13.10.10
ƒержавне господарське
обТЇднанн¤
онцерн
У“≈’¬ќ™Ќ—≈–¬≤—Ф
”крањна, 04119,
ињв,
вул. ƒегт¤р≥вська, 13/24
тел. +38 (044) 489-05-86
тел.
+38 (044) 483-67-66
факс +38 (044) 483-05-62
–/р 26005300111383 в ѕ ‘ ј“ Ђ¬≤≈…Ѕ≤ Ѕанкї, ћ‘ќ 321637, код ™ƒ–ѕќ”
33689867, ≤ѕЌ 336898626583, номер св≥доцтва
36115808
ѕрес-рел≥з
14
жовтн¤ 2010 року об 11.00 в –≥вненськ≥й облдержадм≥н≥страц≥њ к.201
в≥дбудетьс¤ прес-конференц≥¤ на тему: Ђƒержавне п≥дприЇмство
Ђ–≥вненський автомоб≥льний ремонтний завод: стан справ на
п≥дприЇмств≥, його проблеми та перспективи.ї
” заход≥ в≥зьмуть
участь генеральний директор онцерну Ђ“ехвоЇнсерв≥сї ќленченко
¬ладислав ¬олодимирович, заступник голови –ќƒј Ќовак ¬олодимир
ћихайлович, директор –ј–« Ћиз≥н —ерг≥й ≤ванович та представник,
начальник цеху –ј–« лимець √еорг≥й ¬асильович.
Ќа конференц≥њ
будуть розгл¤нут≥ ключов≥ питанн¤, повТ¤зан≥ з непростою ситуац≥Їю, що
склалас¤ на –ј–« за останн≥ роки, а також конкретн≥ заходи покращенн¤
економ≥чного стану п≥дприЇмства, його збереженн¤ та
в≥дродженн¤.
÷ентральною темою конференц≥њ буде в≥дкритий
анал≥з причин, що призвели до важкого господарсько-економ≥чного стану
п≥дприЇмства, оц≥нка його можливостей ≥ перспектив та презентац≥¤
поетапного плану пор¤тунку заводу, що був розроблений у т≥сн≥й
взаЇмод≥њ вс≥х ланок управл≥нськоњ вертикал≥: ћ≥н≥стерства оборони
”крањни Ц онцерн Ђ“ехвоЇнсерв≥сї Ц –ј–«.
ƒов≥дка: ƒѕ
Ђ–≥вненський автомоб≥льний ремонтний заводї - важливий елемент
оборонно-промислового комплексу ”крањни. «д≥йснюЇ ремонт та
модерн≥зац≥ю широкого асортименту автомоб≥л≥в та автомоб≥льних
агрегат≥в в≥йськового та цив≥льного призначенн¤. Ќалежить до сфери
управл≥нн¤ ћќ” та входить до складу ƒ√ќ онцерн
Ђ“ехвоЇнсерв≥сї.
«а детальною ≥нформац≥Їю
звертатись у ÷ентр
звТ¤зк≥в
з громадськ≥стю онцерну Ђ“¬—ї
тел. (044)
489-4156
факс. (044) 483-0562
моб. (050) 419-4359
ел. ск.
pr@ktvs.gov.ua
ѕ≥калов ¬олодимир Ѕогданович
* *
*ѕрес-служба –≥вненськоњ
облдержадм≥н≥страц≥њ
+38 0362 695 314
+38 0362 695 214
+38
0362 695 322
E-mail: pressa3@rv.gov.ua
 ![]() 1005 рок≥в —тепаню -
12.10.10 “ис¤чол≥тн≥й
—тепань
ƒн¤ми древн≥й —тепань урочисто в≥дзначив своЇ
1005-р≥чч¤ з часу першоњ л≥тописноњ згадки. ƒо кн¤жого м≥стечка
прибули гост≥ з ус≥Їњ ”крањни та заруб≥жж¤. «м≥стовна й насичена
багатьма заходами програма св¤ткувань юв≥лею тис¤чол≥тнього м≥стечка
над √оринь-р≥кою тривала впродовж двох вих≥дних дн≥в. ќрган≥зац≥йний
ком≥тет, ¤кий очолила селищний голова —тепан¤, член проводу
–≥вненськоњ обласноњ орган≥зац≥¤ Ќародного –уху ”крањни ќльга
арпович, зробив усе можливе, щоб урочистост≥ в одному з найдревн≥ших
украњнських м≥стечок в≥дбулис¤ в атмосфер≥ п≥днесеного
нац≥онально-патр≥отичного духу, гордост≥ за р≥дний край, що маЇ таку
багатющу, уже понад тис¤чол≥тню ≥стор≥ю.
—аме завд¤ки
енерг≥йн≥й наполегливост≥ селищного голови —тепан¤ до орган≥зац≥њ
д≥йства вдалос¤ залучити чимало меценат≥в, серед ¤ких, природно, було
багато вих≥дц≥в з≥ —тепан¤ та його жител≥в. –≥вненська обласна
орган≥зац≥¤ Ќародного –уху ”крањни на чол≥ з ¬алентином оролюком,
¤кий об≥ймаЇ посаду першого заступника голови обласноњ ради, також
доклала чимало зусиль дл¤ того, щоб степанц≥ та њхн≥ гост≥ назавше
по-доброму запамТ¤тали ц≥ урочист≥ дн≥.
Ѕезперечно, одним ≥з
головних заход≥в степанських торжеств стала перша науково-практична
конференц≥¤ з в≥дзначенн¤ 1005-њ р≥чниц≥ —тепан¤, участь в ¤к≥й вз¤ли
в≥дом≥ в ”крањн≥ науковц≥, краЇзнавц≥ та арх≥в≥сти. ѕрикметно, що,
власне, саме встановленн¤ б≥льш-менш точноњ першоњ писемноњ згадки про
—тепань належить в≥домому в ”крањн≥ та за њњ межами л≥тераторов≥,
старшому викладачу кафедри рел≥г≥Їзнавства Ќац≥онального ун≥верситету
Ђќстрозька академ≥¤ї ¬алер≥ю ¬ойтовичу. —аме йому, уродженцю —тепан¤,
вдалос¤ в≥днайти вагомий документ, датований 1005 роком. Ќа жаль,
тепер ц¤ ≥сторична грамота знаходитьс¤ за межами ”крањни, в –ос≥йськ≥й
державн≥й б≥бл≥отец≥. ¬алер≥й ¬ойтович також представив своњм земл¤кам
та гост¤м св¤та новий творчий доробок Ц ун≥кальну книгу Ђ—тепанський
край: ≥стор≥¤ та культураї.
ј справжн¤ степанська забава
в≥дбулас¤ нед≥льного дн¤ п≥сл¤ урочистих богослуж≥нь у м≥сцевих
древн≥х храмах. ƒит¤ч≥ атракц≥они, виставка-¤рмарок, спортивн≥
змаганн¤, показов≥ виступи козак≥в-наливайк≥вц≥в, фотовиставка та
виставка автентичних народних костюм≥в, фестиваль Ђ озацьк≥ клейнодиї,
смачнющий кул≥ш з велетенсьокого 300-л≥трового казана зробили це св¤то
неповторно рад≥сним та веселим. ”вечер≥ над давн≥м валом —тепан¤ та
√оринь-р≥кою злет≥в св¤тковий салют.
«в≥сно, сьогоденн¤
м≥стечка складаЇтьс¤ не лише з одних св¤ткувань. олишн≥й районний
центр маЇ чимало невир≥шених проблем, над ¤кими невтомно працюють
селищний голова —тепан¤ ќльга арпович та команда њњ однодумц≥в. „ого
вартий, наприклад, останн≥й здобуток м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ц
довгождана газиф≥кац≥¤ села “руди, урочистий газовий факел в ¤кому
було запалено минулоњ суботи. ќдне слово, степанц≥ вм≥ють св¤ткувати ≥
працювати.
* *
*ѕрес-служба –ќќ Ќ–”
![]() ¬≥дпустка оролюка -
11.10.10 ¬алентин оролюк
сп≥лкуватиметьс¤ з виборц¤ми, перебуваючи у в≥дпустц≥
як
в≥домо, новий «акон Ђѕро вибори депутат≥в ¬ерховноњ –ади јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, м≥сцевих рад та с≥льських, селищних, м≥ських гол≥вї
не вимагаЇ в≥д посадових ос≥б орган≥в державноњ влади та м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ йти у в≥дпустку в раз≥, ¤кщо вони Ї кандидатами у
депутати (п. 3 ч.1. ст.53 в≥дпов≥дного «акону).
ќднак перший
заступник голови –≥вненськоњ обласноњ ради, ¤кий Ї кандидатом у
депутати облради по в/о 6 (√ощанський район) та очолюЇ список
Ќародного –уху ”крањни, все ж вир≥шив написати за¤ву на в≥дпустку. Ђ”
своњй аг≥тац≥йний кампан≥њ хочу уникнути будь-¤ких звинувачень у
використанн≥ адм≥н≥стративного ресурсу. ѕрагну, щоб виборц≥ побачили в
моњй особ≥ людину, ¤ка хоче з ними сп≥лкуватис¤ на р≥вних, а не
посадовц¤, ¤кого потр≥бно слухатиї, - зазначаЇ ¬алентин оролюк.
«в≥сно, що на пер≥од в≥дпустки перший заступник голови облради також
не користуватиметьс¤ службовим автомоб≥лем.
¬≥дпустка ¬алентина
оролюка триватиме в≥д сьогодн≥ ≥ до 21 жовтн¤ включно: перший
заступник голови облради плануЇ вз¤ти участь у сес≥њ ради, ¤ка
в≥дбудетьс¤ 22 жовтн¤. «годом ним буде написана за¤ва на в≥дпустку до
зак≥нченн¤ виборчоњ кампан≥њ.
* *
*јнал≥тично-≥нформац≥йний в≥дд≥л обласноњ
ради
—тор≥нка:[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29][30][31][32][33][34][35][36][37][38][39][40][41][42][43]
|
|
“ехнолог≥њ
ѕослухайте п≥сню:
